Бібліотечка "Просвіти" Херсонщини

• Проза

• Поезія

• Драматургія

• Музичні видання

• Літературознавство

• Персоналії (книги про...)

• Історія

• Публіцистика

• Видання, що продовжуються: альманахи, збірники тощо

• Інше

Нариси з історії Бериславщини

Випуск 7

Документи і матеріали

2006

Скачати у форматі *.doc

1 | 2

Ілюстративні матеріали

"В Бериславский Сель Совет.
Члена Т^ва по спільн.
оброб. землі "Світлий шлях"
Валуева Василия Яковлевича

Заявление.

Прошу Бериславский СельСовет возстановить меня в гражданском праве, в праве выборчого голоса, так как мотивы по которым я был лишен права выборчого голоса уже давно не существуют: 1) До революции 1917 г. у меня была собственная земля в количестве 300 десятин (при наличии долга - в Херс. Земском банке 33 тысячи рублей и часным лицам, по второй закладной, 50 тысяч руб., - что могу подтвердить документами). Но с начала революции 1917 г. и по настоящее время я этой землей не пользовался, считая ее после революции землею принадлежащей государству.
2) В 1926-1927 году я состоял в числе компанионов-содержателей городского иллюзиона, продав на это дело свой дом. Но с весны 1927 года дело это перешло в другие руки разорив меня окончательно. Иных мотивов лишающих меня права гражданского голоса за мной не числится, а бывшие отпали, почему еще раз прошу СельСовет возстановить меня в правах гражданственности, возвратив мне право выборчого голоса.

Член Т^ва Свитлий Шлях
Василий Валуев /підпис/

Т^во Світлий Шлях з свого боку підтримуючи прохання свого члена Тва Валуїва Василя, прохає Бериславську с/раду розстановить його в правах виборчого голосу.

12 серпня 1928 р.

Голова Т^ва "Світлий Шлях" Л.Литвиненко
Члени Т^ва Индиченко, И.Бойко, Кузнецова,
Н.Южда, А.Стеблина, Шевченко[?], Л.Литвиненко,
Д.Гречка, Я.Бутенко /підписи/"

(ДАХО, ф.р.307, оп.1, спр.24, арк.105,106)

"План
переведення свята 1-го Травня по м. Берислав

1. У Ниділю 29-го Квітня о 6-й години вечора дається бесплатний кино-сеанс для учнів Бериславськіх шкіл.
2. У Ниділю о 8-й години вечора в театрі сельбуда урочисте засідання с/ради з представниками РВК'у, партійних, комсомольськіх професійних та громадськіх організацій. - Доповідь про 1-е Травня. Хор.
3. У Ниділю о 9-ій годині вечора бесплатний кино-сеанс для безробітних членів спілок, КНС, інвідділу та селянства, росподіл квітків перевадить т.Мазуренко
4. В Поніділок 30/IV - о 9-й години ранку по школам перевадиться дитячи ранки в присутність представників від організацій та батьків.
5. У Поніділок 30/IV - о 8-й години вечора в театрі концерт, виступі гуртків с/буду та декламація.
6. У вівторок 1-го травня всі професійни партійни комсомольськи та громадськи організації,, школи та селянство збираються с прапорами організовано по своїм установам та пів на другу всі збираються біля сельбуду, звідки організовано направляються до заводу "Червоний хлібороб", де відбувається митинг. Після митингу змагання в стрільбі та в бігах.
7. У вівторок о 5-й годині вечора улаштовується катанье по Дніпру з оркестром та хором.
8. О 7-й години 1-го Травня відкривається Районовий піонерський клуб, в помешканні бувшої жіночої школи.
9. У Вівторок 1-го Травня пол девятого в театрі с/буда відбувається вистава, п'єса "Підземна Галичина", декламації, концерт.

Голова Комісії /підпис/ Строкань
Завідувач с/будом /Смолій/
Секретар комисії /Коваль/"

[1928 р.]

(ДАХО, ф.р.307, оп.1, спр.36, арк.27)

"Протокол № 5

Общиного собрания Пойдуновского зем. об-ва Плантацкого зем об^ва Центрального об^ва

На собрании присутствовало 147 человек
Повестка дня
1. О - 6 Конгресе Коментерина
2. Разбор Инструкции по перевиборам Сел Совета и Выборы Народних заседатели Бюро жалоб РКИ
3. Текущие дела

Голова СБондаренко /підпис/
Секретар И.Зубенко /підпис/"

[1929 р.]

(ДАХО, ф.р.307, оп.1, спр.50, арк.61)

"Акт Софиевской Зем грома

до 10 червиня  из дисятого 10 червиня изтреблено
2,500 шт.  сусликов по 15 червиня одна тысяча двдцат пят по 25 червиня изтреблено пятсот дадцат сусликов и по первого липня 475 штук принимал кажного воделности а всего изтребили 4,520 шт проводили работу все хором побои ест из соседской комуны Маяк - илича а потому уних 500 деся гуляет зимли и оны не изтребляют
уповно[важений] Карленко /підпис/"

(Там само, арк.157)

"Штамп Бериславського РВК'у - 28/ХІ - 29 р.

сільрадам, КНС та правлінням Колгоспів

Ч.10479
В час класової боротьби на селі куркуль всіма засобами намагався підривати всі міроприємства
Рад[янської]влади, але біднота в купі з середняком давала йому належний відпор. Зараз коли незаможник з середняком будують велики товарови господарства через організації С/Г колективів - куркуль, аби пролізти до колективу з шкідницькою метою, теж агітує за крупне колективне господарство, він хоче останній раз спробувати міць куркульськи сили на колективному будівництві, аби розруйнувати останнє. Преданістью куркуля до колективного будівництва бідняцький актив села захоплюється, віре йому і приймає до складу свого колективу, забуває, що преданість лицемірна і направлена тілько до знищення колгоспного будівництва, а тому треба раз назавжди, як і раніш, обрубати шкідницьку спробу куркуля і на колективному фронті. Багато колоб'єднань района засмічено куркулями і ні сільради, ні КНС, ні правління таких колоб'єднань не вживають будь якіх мір, що до усунення їх з колективів, а тому РК категорично пропонує сільрадам в купі з КНС та з правліннями колгоспів перевірити склад колгоспів, та виключити з них дійсних куркульсько-заможні господарства, яким немає місця в колективному секторі.
Про наслідки повідомте.-

ГОЛОВА РВК'у /Хриненко/
Зав. Р.З.В. /Реніч/
Рай колективіст /Селезнев/
Діловод /Медвідь/"

(Там само, арк. 304)

[С/Г - сільськогосподарських]

"Протокол

Загальних зборів членів Забалковской та Софиевскої земгромади що видбулися 6 листопаду 1929 року в помешкані Забалковскої школи - на збори прибуло 247 чоловік з них жинок 53
За голову зборів більшістю голосів обібрано т. Піліпей М. та секретарем Заврайскій А. Після цього головою зборів т.Піліпей була об'явлена розроблена денна повістка яка й затвержена загальними зборами в слідующем порядкі
1) Доповідь про 12 роков. Жовтневого свята та наши завдання й досяження
2) Доповід про теротеріяльні військови часті
3) Біжучи справи
§ 1 Слухали доповід т.Піліпей М. про 12 роковину Жовтневого свята та про завдання та досяження в галузі будування Соціялістичного Господарства.
в прениях виступали т.т. Пастушенко та Любарова які теж указали на досяження та завдання Соц. Господарст.
Ухвалили: констатувати що в момент ожесточенной борьби рабочего класа и кресть'янства с остатками буржуазії и кулачества, внутри Советской страни изаграницей когда контр-революція чуя свое конечное существование в связи с гигантскими успехами нашего пролетарского Государства мы Забалковская и Софиевская земгромады учитывая всю важность Советской власти не только на бумаге присоединяемся к ея решениям но как не от'емлемая часть ея руководителей и строителей; празднуя 12й год своей победы над буржуазией, чего не праздновала еще ни одна страна. На 13 год существования Советского Государства и на дальше вступаем с твердым решением помогать Советской власти, в частности власти Бериславского района - бороться со всеми вредителями в работе Советской власти категорически требуем от нашей власти возбудить ходатайство перед высшими органами власти про выселение за пределы нашого района в первую очередь быв. помещиков: Полуденнаго Никон Мих. Лебеденко Алексей Пав, Карабана Прок и всех остальных бывших помещиков и кулаков собственников, а мы будем продолжать строить наше Государство до тех пор пока наше Красное знамя обоймет весь мир.
Слухали: Доповідь т.Овчиникова про теротериальни вийскови частини якій всебічно раз'ясував про переписку та про чуждых элементів
Ухвалили: Доповідь прийнять до відому раз'ясував всім останнім про приписку до теротеріяльних част та про приняття рішучих заходів до чуждого элемента.
§ 3 Біжучи справи:
Слухали: Об'яву та план свята 12 років Жовтневої революції та час відправки червоної Валки.
Ухвалили: прийнять до відому та виконання.

Голова зборів /підпис/
Секретар /підпис/"

(Там само, арк.328, 329)

"Звіт

Про роботу Козацької школи та вчителів в переведенні масової колективізації, підготовці та переведенні весняної засівкампанії.
Після районової наради завідуючих шкіл, яка відбулась 14/І-30 р., де стояло питання про завдання роботи шкіл та вчителів в переведенні масової колективізації, школа одержала необхідні інструкції для проробки цих питань, як в школі так і позашколою. В додаток до цього був одержан комплекс: "Суцільна колективізація на Херсонщині". Згідно одержаним матеріялом питання масової колективізації, було обговорено на засіданні шкільної ради, де була намічена конкретна участь вчителів і школи в цій кампанії. Обговорювали це питання на засіданні учкома, ради ланкових і загальних зборах всієї школи і приступили до практичної роботи. Так як ця кампанія розгорнулась під час комплекса "Кривавий тиждень" питання масової колективізації було ув'язано з цією темою. В основу цієї теми був покладен 5 річний плян розвитку с.г. і постанова листопадового пленуму 1929 р. про завдання роботи на селі. 22/І-30 р. були скликані загальні збори батьків, де була поставлена доповідь: "Ленін о колективізації", відповідна вистава "Ленін великий вожатий". Школа випустила стінчасопис, де було висвітлено про хід роботи, щодо організації села-комуни. Діти вели агітацію серед батьків і населення, щодо вступу в члени села-комуни. Вчителі переводили вербовку членів комуни, а тому вчителі були прикріплені до СОЗів, де переводили підготовчу роботу до організації села-комуни. Під керівництвом вчителів складалися річні звіти по СОЗам. Вели агітацію за усуспільнення живого й мертвого інвентаря і пояснювали про шкідництво і розбазарювання майна. Вчительками була переведена пояснювальна робота серед жінок. Освітлювалися такі моменти: "Розкріпачення жінки", "Умови праці і виховання дітей в колгоспі. Наслідком чого жінки і делегатки в першу чергу почали записуватися в комуну. Делегатки записалися на 100 %. Під час переведення кампанії - організації села-комуни, на селі перевадилась робота щодо ліквідації кулака як кляси. Це питання було порушено в школі, пояснено і пророблено, наслідком чого діти вели пояснюючу роботу серед батьків. В зв'язку з тим, що підготовча робота роспочалася на селі, ми не чекали від Р.М.Б. матеріялів проробки комплекса, а зараз же за комплексом "Суцільна колективізація і ліквідація кулака як кляси" почали проробку комплекса "Весняна засівкампанія і праця на селі". В основу цього комплекса було покладено плян сільського посівкома: підвищення врожайности, аґромінімум, перевірка плянів зобов'язань, доведення плянів посів площі по культурах до колгоспів і двору, організація ремонту с-г машин, облік ремонту тяглової сили і усуспільнення їх, облік і усуспільнення кормів, утворення насінньових фондів, прочистка і протруєння зерна, контрактація посівів. І школа на підставі цього пляна намітила, яку практичну участь вона може прийняти. В ході роботи висвітлювали діяграмами в с-раді. Під час проробки організовались дитячи бригади на допомогу організаціям куща, с-ради, с-буда. Тут вони збирали відомости і допомагали взагалі в роботі. Перед бойовой п'ятиденкой школа організовала 14/ІІ-30 р. демонстрацію де діти вимагали 100 % виконання пляну весняної засівкампанії. На слідуючий день були збори населення в театрі де учні виступали, висвітлюючи бойові завдання весняної засівкампанії і вимоги які школа ставить щодо здійснення плянів весняної засвікампанії, після цього на засіданні посівкома де постановили питання про виділення учнів до ударних бригад по збору насінньового матеріялу. Були переведенні збори і виділенні 20 уч. із 3 - 4 групи, які були прикріпленні до СОЗів і працювали в дві зміни. Конкретна робота: пояснювали батькам і населенню, викликали до СОЗу. При школі утворен с-г куток, який поповнювавсь весь час на протязі весни. Випустили стінчасопис. Організовали бриґади по боротьбі з шкідниками і охорони птахів. Вся робота була пророблена в тісному зв'язку з піонер-загоном, ув'язана з пляном робот організацій. Вчителі вели пояснюючу роботу серед жінок. Були утворенні ударні бригади по збору насінньового фонду ім. 8 березня - бригадірами вчительки.
Завшк. М.Задорожня /підпис/
20/V - 30 р."

[СОЗи - товариства Спільного обробітку землі;
РМБ - районне методичне бюро]

"Отчет

О проделанной работе в области
массовой Коллект[ивизации]. весенней посевкампании по школе Имени Ленина.

Школа: Прорабатывая вопрос "Массовая Коллект. и весенняя посевкампания" в школе, главное внимание было обращено на углубление понимания учениками сути массовой коллективизации и укрепления таковой, т.к. родители учеников все коллективисты. Для уяснения разницы между индивид. хоз. и хоз. Союза и Артели, школой предпринято было 2 экскурсии: одна в Соз и другая в Артель "Вперед к Победе". Кроме того учениками І группы выпущена картиночная стенгазета "За коллективиз.", где дети отделяли и оттеняли все возможности и преимущества крупного Кол. хозяйства, сопоставляя в этом отношении, низкий уровень мелкого индив. хозяйства. - Проводя подготовительн. и самую весеннюю Посевкомп., школа (дети І гр.) проверили 1 раз готовность Соза к севу, произведен ремонт инвентаря, очистку семян и состояние живого инвентаря. Для наглядности, в школе, оборудован маленький С/х уголок, где хранятся образцы посевного материала Соза, учет произведенному посеву и т.д. Использовать учеников в большем понимании небыло возможности, тк [так как]имеется только І группа.
Участие учителя. Учитель один. Являясь организатором и фундатором Соза "Имени Ленина" и будучи членом правления Соза, на долю учителя пала роль руководителя укрепления организованного Коллект. Хоз. Ни один вопрос, ни одно заседание или собрание без участия учителя на проходили. Являясь, кроме того, членом Президиума С/сов. и членом Посевкома, коему как учителя, еще больше возлагалось ответств. за проведение того или друг. мероприятия, партии, Сов. власти на селе. Работая в сплошной массе Коллективистов, главное внимание было обращено на укрепление организов. Кол. хоз., на правильную постановку работы в таковом. В период весенней посевкампании (подгот. и самого сева) пришлось принять активное участие в организованной бригаде по мобилизации семенных фондов…
Результаты работы: а) По массовой Коллект. после разъяснения статьи тов. Сталина, отв. т.Колгоспникам, льгот Колгоспам и прим. уставе Артели, Соз "Им Ленина" переведен на устав Артели. Выход из Соза после статьи Сталина был, но в ограниченном колич. - Из 46 хоз. вышло 9 хоз., из них 50 % уже интересуется положением Соза после перевода на устав Артели и есть надежда их втянуть обратно в Артель.
По посевной кампании. Не смотря на тяжелое материальное положение членов Соза, отсутствие кормовых запасов, план посевной кампании выполнен полностью (с незначительным наруш. плана по культив.)
Артель Ленина имеет на сегодняшний день всего посева озимого: 160 десятин
Ярового всех культур: 530 га
А всего в переводе в га 704, 88 га
Посев поздних культур продолжается (проса и картофеля в плавне).

Зав. школой /підпис/
13/V - 1930 г.

с. С.Шведское"

Звіт Бургунської трудової школи
від 28 лютого 1930 р.:

"До Береславського РІНО.
Повідомляю, що за останній час школа приймала участь в таких кампаніях:
1. Антипасхальна. Було підготовлено для переведення вечірки з 19 на 20/IV - доклад, вірші, пісні та гасла. Вечір проведено слабо, оскілько ні молоди, ні селянства за винятком декількох чоловік - не було. Більша ж частина учнів залишилася вдома та взята батьками до церкви, навіть частина "Комсомольців" не прибула до х/ч. де провадився вечір. Коли на вечірках під різдво та водохреща молодь приймала активну участь, тепер навпаки вся молодь зі "старими" віднеслася, і до підготовки і до переведення самої вечірки найпасивніш. Коли з осени та зимою запроваджуванно читки, бесіди та доклади антирелігійного змісту, зовсім не було протиріч таких злих і стійких, ні з боку молоди ні з боку дорослих, як це спостерігалося за останній час. З дня вихіду з колгоспу - мається різка зміна, щодо релігійного вірування населення.
2. Боротьба зі шкідниками. Робота ув'язана з уповноваженим. Школа працювала 4 дні в полі та 2 дні в помешканні по підготовці матеріялів протруєння. Самого протруєння, оскільки воно газове, школа не робила.
3. Пам'яті Коцюбинського проведено, шляхом проробки відповідного матеріялу та карновчого [?] збору на побудову пам'ятника - Коцюбинського.
4. 1й Травня. Зараз іде підготовка. Складається стінчасопис, готуються вітання, доклад, вірші, пісні, фізкультура, гасла, плякат, уквітчання помешкань школи, х/ч і Созу.

Зав. Школи /підпис/"

[х/ч - художня частина]

"Звіт про роботу Дрімайлівської школи та вчителя, в переведенні масової колективізації району, та підготовки до весняної посівкампанії.
Участь учителя: за колективізацію висвітлювалась на зібранях, провадила жіночі збори, агітувала в індивідуальних розмовах. На батьківських зборах поясняла статтю Сталіна, та пільги, що надаються колгоспам. Сама член артілі. В підготовці до переведення весняной посівкампанії. З бригадами ходила збирала посівмат, 8-го березня з жінками збирала посівмат. Ходила з учнями знищивати ховрахів.
Участь учнів школи під керівництвом вчителя: Писали плякати, бюлітені до кожної кампанії, все це вивішували на видному місці. Закликали батьків до колгоспу. Примушували батьків везти посівмат. Знищували ховрахів, в колгоспі віяли зерно. При знищенні ховрахів газами робили клюшки [?]. Наслідок роботи учнів: знищено школою 98 ховрахів, є випадки втягнення батьків до колгоспу.
Звіт про переведення Дрімайлівською школою антипасхальної кампанії та святкування 1-ше Травня.
В школі дидактичний матер'ял тісно зв'язан з переведенням антипасхальної пропаганди та святкуванням 1-го Травня. Переведенні батьківські збори де проведена антипасхальна пропаганда. Діти писали антипасхальний бюлітень, антіпасхальні плякати все це вивішували на відному місті. Свято 1-го травня провадили так: 1го травня демонстрація з прапорами, плякатами, мітинг. Потім в школі дитячий ранок. 2го травня екскурсія в Зміївську та Михайлівську школи з метою з'єднання з іншими націями. Писали плякати, бюлітень до свята 1ше Травня.

Зав. Дрімайлівською т/ш Лонська
13/V 30 року."

[т/ш - трудова школа]

"Звіт

про переведення Костирської трудшколи антипасхальної Кампанії та святкування 1-^го Травня.,
Костирська трудшкола ще 10/IV почала антипасхальну кампанію. Учні виготували відповідні антирел. гасла, плякати для с/р. й х/ч. та випустили 2 №№ стінчасопису, посвячених походження пасхи. Крім повсякденної шкільної антирел. роботи вчителі зробили 2 доповіді: "Походження пасхи" та "Хрестовий похід проти СРСР. Папи Римського та перевели роботу по втягненню селян до безвірницького гуртка. Святкування І-^го травня Костирська трудшкола перевела совместно з с/р. На передодні І ^го травня було засідання с/р. за участю актива й селян, де предст. РВКу зробив доповідь про значіння І ^го травня та про міжнародний стан СРСР.
І ^го травня о 12 г. був мітинг й переведено демонстрацію де виступали з привітанням школа й предс. всіх організацій. Після демонстрації дітям було роздани подарунки й почались танці. 2 ^го травня о 10 годині переведен дитячий ранок за участю батьків, а вечером була дітяча вистава.

Завшк. /підпис/"

[с. Костирка - зараз у межах с. Зміївка]

"До Бериславської Райінспектури Наросвіти
вчителя Раковської трудшколи
Гаврила Калашнікова

Звіт Раковської трудшколи в переведенні антипасхальної кампанії.
В школі де кілька уроків було відведено спеціяльно для антирелігійних бесід.
Діти під керівництвом вчителя зробили стінчасопис антирелігійного змісту для комунальної їдальні, писали плякати. З дорослими проводилась низка бесід на такі теми:
1) Хрестовий похід проти С.Р.С.Р. Папи римського.
2) Релігія допомагає капіталізму.
3) Процес СВУ. (Автокефалія)
4) Роля релігії та церкви в клясовій боротьбі.
5) Підвищення врожайности на ґрунті наукових засад, релігійні забобони.
17/V - 30 р. Завшколою Г.Калашніков"

"...Звіт Раковської трудшколи по боротьбі з ховрахами.
Доручена мені школа приймає саму жваву участь у знищенні ховрахів на степу вкупі з комуною, яка існує на нашому посьолку.
Ховрахів знищуємо водою та ловушками.

17/V - 30 р.
Завшколою Г.Калашніков"

"Отчет о проведенной антипасхальной кампании
по школе артели "Имени Ленина".

Антипасхальная антирелигиозная пропаганда в школе велась в течении всей предпасхальной недели, в результате школа добилась посещаемости в пятницу - страстной недели - тогда как этот день, у лютеран, не менее важный, как и день самого воскресения. Силами учеников организован антипасхально-антирелигиозный уголок в Красном уголке артели Имени Ленина, где расклеены плакаты и лозунги.
В самую гущу массы коллективистов проникнуть не удалось. Антирелигиозная пропаганда низами воспринимается еще с негодованием и добиться производства работы в поле в дни страстной недели /пятницу/ и второй день пасхи не удалось и работа не производилась.
Что удалось сделать, это отвлечь их, частично, от церкви, устраивая: В пятницу и воскресение беседы в Красном уголке на тему: "Религия и Коллективизация" и на П.д.[понеділок] Общее собрание членов артели. Имеется часть членов не посещающих церковь.

13/V - 30 г. Зав. школой /підпис/"

"Акт перевірочної комісії
при Старофеїнській тр[удовій]. школі

… Учні всих груп мали гарні знання, загальна кількість учнів Старофеїнської тр. школи в началі навчального року сто один (101), з них 2 вмерло, 4 залишило школу за виїздом батьків, 23 учня, як діти розкуркулених, вислані із УСРР. На кожного вчителя було по 2 групи, заняття перевадились у 2 зміни, а по вечерам третя зміна: 51 учень лікнепису. Перевірка і випуск 41 учня школи лікнепису переведено 2 травня ц/р. Занятія в школі лікнепису переводились протягом 6 місяців. Громадська корисна праця пляново велась вчителями: 1) з Лікнеписом і тов. "Геть Неписменність, с/г артілі 12 річчя Жовтня - якої вчителі обоє членами і три рази на тиждень в будинку - колективіста. Вчителі приймали активну участь в усіх ударних кампаніях з гарними наслідками. Добудувати новий шкільний будинок, за відсутністю коштів, не має можливості, а вся сума із самообкладання на будівлю школи цілком витрачена. Про добудову школи підписано клопотання перед пленумом с/р і перед РВКом.
Витрати по утриманню школи переведено шкільний комгосдоп, він же і відчитувався на загальних зборах у витратах. Паливом школа забезпечена на 100%. С/г артіль 12 річчя жовтня, подарувала школі, як своєму членові і шефові, із куркульського майна: часи, 2 стола, 4 стула, шахву і діжку для води, а також виорала город і давала підводи школі на екскурсії: 1) В-Олександрівку на електро-станцію і ліс 2) радгосп ім. М.Горького 3) у єврейські поселення на інтернаціональні збори. Піонерів в школі 60; піонери давали вистави в б/к, збірали утіль-сировину, травили і виливали ховрахів, збірали хліб державі і посів зерно весною, устроювали перед Різдвом та паскою антирелігійні вечірки і вистави, допомагали організації Созів. Загальний вигляд учоби, громадської роботи, школи і вчителів гарний. Комісія виражає побажання негайно добудувать шкільний будинок та своєчасно забезпечить школу підручниками і зошитами. Комісія висловлює подяку за гарну працю обом вчителям [учителями працювали Г.Н.Вакуленко та Ф.К.Вакуленко].
Перевірка і підсумки закінчились у 19 годин 11 червня урочистим засіданням".

[26 червня 1930 р.; б/к - будинок культури]

"До РІНО.
Відчит

шкіл Бургунського педоб'єднання: Бургунської, Ольгівської та Миколаївської протягом 3-го триместру 1929-30 навч. року.
1. Установи та підприємства м. Херсону
2. Ознайомлення учнів з будовою та устаткуванням підприємств і роботою машин і людей на них, а також з організацією установ і роботою в них.
3. Всі учні були росподілені на ланки з окремим завданням для кожної.
4. По екскурсії на загзборах учнів обговорювалися здобуті екскурсійні матеріяли.
5. Розташування групи учнів екскурсантів було більш ніж незадовільне за відсутністю приміщення для них, води, кипятку та хочби соломи для спання; учням довелось лежати на голих підлогах, а саме приміщення містилось далеко від центра.
6. В майбутньому бажано аби для екскурсантів заздалегідь відводились більш придатні помешкання, коли не в центрі, то хоч близько нього. Крім цього потрібна вода, кіп'яток та хоч солома для підстилки, а також не бажана для дітей села платня за вхід до музеїв.

Керівник екскурсії /підпис/"

[РІНО - районна інспектура народної освіти]

"Берислав. Звіт про роботу шкіл Бериславського району.

РК ЛКСМУ 25/VІІ - 32 р.

Протягом навчального року по р-ну було звільнено завідувачів шкіл 2.

Переміщено вчителів 9. 2-х завідувачів знято по причині антирадянського впливу на дітей, як сина урядника, а другого за нездібність в роботі завідувача який не мав педагогічної підготовки. Приклад - антирадянський, зав. школи син урядника заявляє: он суне чорна хмара, хліб забрали, а вас, діти, вона подуше, хто діти сьогодні голодний підніміть руки. Так. Більшість. В додаток холодно, ви голі, біжіть додому. /це один недоліків та з нерозумінь, що викладач мусе бути комуністичний вихователь дітей/.
Боротьба за якість навчання. Не дивлячись, що кількости всіх учитилів в районі 118 осіб, по кваліфікації розділяються: Закінченням вищої освіти 5. практикаті [мабуть, практикантів] в ХІСВУ 17. педпрактикантів Бериславського педтехнікума 30, з середньою освітою 63, помучитилі [помічники учителів] 3, по якости роботи учителів в школі, на основи часто змінювались практиканти вчитилів групах негативно відбивалось на роботі.
Але завдяки тому, що піонерорганізація мобілізувала піонерів, щоб вони вели перед всій школі в кожній групи та бриг. В Тягинській ШКМ успишність піонерів 98 % школи 94 %. Тетянівська школа опанували на добре 40 % задовільно 57 % незадов - 3 % перед вели піонери /це відомости за базу ЮП С-Феенської сільради/.
Було організовано 56 академбригад та 8 буксирних з теоретичної програми по політехнізації по базі ЮП. Опановано 55% в зв'язку з труднощами куркуль масову роботу серед дітей провів в наслідок можно було почути і в піонерській масі "ми підемо туди, де хліб дають", що нам школа дасть, ми вчитися не хочемо щоб людей душити"...
Відвідувало 85% були випадки спізнень до школи, що досягало 7%, підручниками були забезпечені на 65%, гарячі сніданки були, ведеться все це гальмувало в роботі.
Не кращий відсоток відвідування по всіх школах в зв'язку з кепською погодою, грязько, далеко ходити, колгоспи для поліпшення пересування відмовляли в підводах.
Завдяки перебудові самоврядування в школі за постановою ЦБ КДР, НКО, секторна система дала змогу налагодити дисципліну, виявити тих, що перешкоджають.
Приклад: виявили бригадира академ ланки син куркуля, вів розкладницьку роботу, намагався організувати групу дезорганізаторів яка б йшла на супереч з вчительством, учком поставив питання перед ЦБ КДР та РІНО, щоб виключити його як ворожого крім того переростка.
Учком занімався питанням громадсько-політичних кампаній Обліком праці тощо. Боротьба за свідому дисципліну, учкоми не поставили як першочергове завдання в роботі, а з цього недостатня по окремих групах учні боролися за якісні покащики по предметах.
Кепсько реагували на такі недоліки, що порушували шкільну дисципліну. Крім негативних моментів з боку позитивного дитяче самоврядування допомагало вчителям визначати оточення дітей школярів, боролись щоб забезпечити дітей одягом взуттям тощо. Вкупі з ЮП організацією допомагали партийно-комсомольській організації організувати гарячі сніданки, громадсько-політичні робота школи підпорядковувалась теоретичному навчанню і виконувалась за квартальними та декадними плянами.
В наших політмайстернях ми маємо багато ненормальностів. Немає по всіх школах політехнічних майстерень, по району лише дві майстерні при Бериславській ФЗС та Зміївській ШКМ, останні школи відбували практичну роботу в майстернях підприємствах де прикріплені школи. У робітних кімнатах не вистачає струменту, відсутність гальмує роботу.
В наслідок бригадна робота відтягає на довгу проробку матеріялів що до програми політехнізації. Зразкових пришкільних ділянок в місті дві, на селах 25. Лябораторій-кабінетів три, книгозбирень для шкіл дві.
Зразкова школа утворена лише останні два місяці учбового року, а тому своєю методичною допомогою иншим школам організувати не встигла, за найкраще виконання програми, за якість навчання.
Механізованих майстерень лише при школі 6 річки Зміївки. Приміщень для робітних кімнат є лише дев'ять, в останніх 23-х школах використовують клясні кімнати.
Другорічництво знижено до 2-х відсотків. По всіх школах району відвідування учнями в середньому 91 %. Облік академбригад вівся лише по 29 школах. Боротьба за клясове виховання. Зараз як ніколи, ще більше треба приділити уваги цьому питанню, а в нашому районі навпаки більша частина ватажків, ланкових не реагувала на разговори які протаскував ворожий елемент серед дітей.
Ось приклад: По с-Феенки піонер задає питання "Яка ріжниця між представником Радвлади та поміщиком" сам він відповідає: "Немає ніякої, що раніш поміщик розджїзджав на тачанки і тепер ви їздете, колись поміщики їли білий хліб, а тепер так само зігнали нас в колгоспи однаково голодні заставляєте нас робити".
І коли ми розпочали дебати по цьому питанню дійшли до висновку що це вороже контрреволюційне порівняння куркульське тлумачення.
В наслідок чого було доведенно, що недостатньо перевадилась політично масова робота як серед учнів також і серед піонерів.
В Зернорадгоспі [с.Новорайськ] виявлено теж, що учні співали низку контрреволюційних пісень і останній факт у Старо-шведському використовувались три старі книжки де були намальовані царі то що. Діти читали казки розкази старої літератури 1890-х років і коли я запитав учня: "чому ти не візьмеш газети та не почитаєш", мені вчителем було переведенно [у с.Старошведському була і є єдина в Україні шведська громада]: "коли нам надоїло читати про соцзмагання, про політехнізацію школи то що" про такі недоліки своєчасно по кому слід було вдарено та ще ширше розгорнуто масову роботу особливо серед дітей нацменів.
Боротьба за соцзмагання: ленінський метод соцзмагання один із методів що допоміг академ ланкам, школам виконувати свої завдання.
Змагалися школи зі школами групи з групами то що.
Приклад: По школі ФЗС 7 група по якости навчання взяла переходовий прапор, а також завдяки соцметодам було преміовано 95 учнів.
Недоліки: Але умови на соцзмагання в окремих школах не перевірялися і не вівся облік особливо умови які заключені були школою між виробництвом.
Зразки окремих умов на соцзмагання не були конкретизовані факти були записані "взагалі", за методом соцзмагання відсталих учнів яких нараховувалось 184 чол. Особливо ці діти відставали по математиці, укрмові та фізики, завдяки громадському буксиру ці ребята деякі з натяжкою підігнали хвости і 24 чол. з них премйовано.
Позашкільна робота: позашкільну роботу в загонах перевадили за читким настановленням ОБ КДР та надісланим методичним листом, що до участи дітей в весняній засів- кампанії то що.
Діти приймали участь в колгоспах як то: допомоги технічній справі також і шефство над молодняком.
Підготовка до нового навчального року: Серед учнів популяризовані пляни за новими програмами, проходе ремонт шкіл, школи укомплектованні учнями та вчителями, а тако ж вотажками.
Зараз учні беруть активну участь у збиральній кампанії, організовані бригади по збору колосків, на культурне обслуговування колгоспників, бригади листоношів, а тако ж взяли шефство над червоною та чорною дошкою в колгоспах.

Голова Рай бюро КДР: /Гімерверт/
Зав. Відділом НО /Синепольський/"

(Усі - ДАХО, ф.р.306, оп.1, спр.279, арк.1, 2, 4, 5, 6, 14, 18, 19, 23, 25, 73, 76, 77)

[ЦК КДР- мабуть, центральний комітет комуністичного дитячого руху; РК ЛКСМУ - районний комітет ленінської комуністичної спілки молоді України; НКО - народний комісаріат освіти]

"ИНФОРМАЦИОННОЕ ПИСЬМО БЕРИСЛАВСКОГО РАЙОННОГО ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО КОМИТЕТА ХЕРСОНСКОГО ОКРУГА ОКРУЖНОМУ ИСПОЛНИТЕЛЬНОМУ КОМИТЕТУ О ПРОВЕДЁННОЙ РАБОТЕ ПО ЛИКВИДАЦИИ КУЛАКА КАК КЛАССА

16 ФЕВРАЛЯ 1930 г.

Подготовительная работа по району по всех населенных пунктах по вопросу о раскулачивании проведено, а именно проводились собрания КНС и неорганизованной бедноты, собрания колхозников и середняков. Всего проведено собраний по району 106. Присутствовало на собраниях 7.616, из них бедняков - 4.364, батраков - 1.124, середняков - 2.128, активность на собраниях была небывалая, как бедноты, а также и середняков. Причем, до раскулачивания раньше списки обсуждались на собраниях КНС и бедноты. Списки кулаков-раскулаченных после раскулачивания утверждались на пленуме сельсоветов.
Раскулачивание по всему району прошло за исключением 2-х немецких сельсоветов.
Всего раскулачено по району 262 хозяйства, конфисковано лошадей рабочих - 306, молодых лошадей - 67, коров - 199, молодых коров - 46, сложных машин - 207, несложных - 243, домов - 214, сараев - 282, из них освоено СОЗ'ами домов и сараев - 75%.
По Бериславскому сельсовета раскулачено кулацких хозяйств - 75,
По Казацкому сельсовету - 8,
По О.Каменскому сельсовету - 20,
По Бургунскому сельсовету - 20,
По Тягинскому сельсовету - 29,
По Ново-Тягинскому сельсовету - 6,
По Ново-Николаевскому сельсовету /по поселкам/ - 12.
По двум населенным пунктам немецких Николаевского сельсовета раскулачивание не проводилось.
По Костомаровскому сельсовету - 35,
По Т.Шевченковскому сельсовету - 4,
По Старофеинскому сельсовету - 42,
По Новобериславскому сельсовету - 2,
По Змиевскому сельсовету по украинскому поселку раскулачено хозяйств - 9. По немецким колониям этого сельсовета раскулачивание не проводилось.
По Костырскому сельсовету раскулачивание не проводилось.
Кулачество осталось должным государственно-финансовым организациям всего 7.895 руб. по всему району.
Списки по раскулачиванию на президиуме РИК'а не утверждались.
Искривление линии партии во время раскулачивания: был один случай по К[расно].Костомаровскому сельсовету, а именно четыре человека - члена партии арестовали кулаков, не давали им кушать, после чего ночью вывели их - кулаков - на двор и мимо головы стреляли из винтовки. Кроме того, заставляли кулаков копать себе яму, все это проводилось под предлогом, чтобы кулаки отдали золото и оружие. Когда стало нам известно об этом случае, то сейчас же послан был туда уполномоченный ОПК, который сейчас же произвел расследование и виновных арестовано. ГПУ ведет следствие, факты подтверждаются.
Причем 6 середняков, в коих ошибочно было конфисковано имущество, было возвращено обратно.

Секретарь Бериславского РПК Дедычко
Председатель Бериславского РИК Хриненко"

(ДАХО, ф.р.2, оп.4, спр.119, арк.76)

[РПК - районний партійний комітет КП(б)У; ОПК - обласний партійний комітет; ГПУ - головне політичне управління]

ІЗ "ВІДОМОСТІ ПРО ПІДСУМКИ ЛІКВІДАЦІЇ КУРКУЛЯ ЯК КЛЯСИ ПО ХЕРСОНСЬКОМУ ОКРУГУ СТАНОМ НА 1.03.30"

(ДАХО, ф.р.2, оп.4, спр.119, арк.7)

Витяг з протоколу № 1 засідання президії Тягинської сільради від 21 січня 1932 р.:

"§ І-ІІ Ухвалили
На підставі того, що Нищерецький Юрко, виключений з артілі як куркуль, проліз до артілі, довести тверді завдання х-заготівлі Нищерецькому Юр., як куркулю, пшениці - 74 п., жито - 25 п.
Предложити зазначеному господарству в 24 години здати хліб. В разі невиконання цієї постанови примінити закон ВЦИКа ст.58, оштрафувати в 5 кратнім розмірі.

З оригіналом згідно
Певно: Техсекретар /підпис/".

(ДАХО, ф.р.314, оп.1, спр.126, арк.22)

Витяг з протоколу засідання президії Бериславського РВК від 29 грудня 1932 р.:

"…За куркульський опір хлібозаготівлі по с/г. арт. "Єстер-мей" з боку куркульського елементу, не дивлячись на те, що с/г артіль "Єстер-мей" занесено на чорну дошку ще 25/ХІІ, але досі належного зламу в хлібозаготівлі немає, процент виконання стоїть нерухомо - 49%, враховуючи шкідницьку роботу окремих членів с/г арт. Президія РВК УХВАЛЮЄ: Талера Василя, Рогалевського Івана та Рогашевського Лева з колгоспу виключити та позбавити їх права користування садибою, виселивши їх за межі району.
Рибергера Андрія, Фельдмана Густава, Фельдмана Йосипа з колгоспу виключити та позбавити їх права на користування садибою.
Березовського Захара, Вебера Лор., Клейн Івана, Клейн Е. з колгоспу - виключити, запропонувати нач. райміліції та с/ради негайно перевести зазначену постанову до виконання.

Голова РВК"

(ДАХО, ф.р.314, оп.1, спр.154, арк.113)

[колонія "Єстер-мей" перебувала на території сучасного с. Зміївка]

Постанова Бериславського районного відділення ДПУ від 3 лютого 1933 р.:

"1933 года, Февраля 3 дня я - УПОЛНОМОЧЕННЫЙ БЕРИСЛАВСКОГО РАЙОТДЕЛЕНИЯ ГПУ УССР Н., рассмотрев материалы о преступлении ГОРБУНОВА САВЕЛИЯ ДАНИЛОВИЧА, род 1898 года в с.Казацком, крестьянин-кулак, женат, грамотный, украинец, б/п, подданства УССР, не судимый обвиняется по ст. 54-12 УК УССР

НАШЕЛ

…Произведенным по сему делу следствием установлено, ГОРБУНОВ действительно сообщает как предсельсовета, недавно прибывшему в с.Казацкое из другого сельсовета, так и сотруднику Райотделения ГПУ заведомо ложные сведения о социально-политической физиономии ряда жителей села Казацкого, оказывающих сопротивление проводимым мероприятиям партии и Соц[иалистической]власти на селе, особенно в области хлебозаготовок.
Будучи настроен против существующего строя, ГОРБУНОВ проявляет себя в антисоветском духе, выражая недовольство присутствием в селе Казацком коммуны "Память Ленину", занявшей несколько лет назад бывшее имение князя Трубецкого. Председателю артели "Коминтерн" не рекомендует вывозить хлеб в хлебозаготовку, угрожая ему, что и его, Предартели ТИМОФЕЕНКА, тоже вывезут вместе с хлебом.
Работая Секретарем с/совета халатно относился к своим обязанностям, в результате чего по сельскому совету имеется большая запутанность. Важные донесения по хлебозаготовке задерживаются отправлением в райцентр до 3-х дней.
Являясь осведомителем Райотделения ГПУ, ГОРБУНОВ на протяжении одного года не сообщил ни одного а.с. [агентурного сведения] правления, злостно уклоняясь от донесений.

А ПОСЕМУ НА ОСНОВАНИИ ВЫШЕИЗЛОЖЕННОГО ПОЛАГАЛ БЫ:
Следдело №265 по обвинению ГОРБУНОВА САВЕЛИЯ ДАНИЛОВИЧА, кулака, направить на рассмотрение СУДТРОЙКИ при КОЛЛЕГИИ ГПУ УССР, с ходатайством о применении к нему ВЫСЫЛКИ НА СЕВЕР СССР - СРОКОМ НА ТРИ ГОДА.

П[омощник] /Уполномоченного /підпис/

Утверждаю:
нач. Бериславского
райотделения ГПУ УССР /підпис/"

(ДАХО, ф.р.4003, оп.6, спр.185, арк.11)

Витяг з протоколу № 16
засідання Бериславського РВК
від 15 листопада 1944 р.:

"… Слушали:
О поведении пред. Н-Каирского с/совета Базавода и пред. Колхоза им. Ворошилова Медведева.
Доклад. Пред. Райисполкома тов. Павловский.
Решили:
15 ноября 1944 года пред. Н-Каирского с/с Базавод и пред. колхоза им. Ворошилова Медведев были вызваны на заседание Исполкома для доклада о работе с/совета по мобилизации средств и о работе колхоза по выполнению полевых работ по колхозу. О явке на заседание им было сообщено еще 11/ХІ - 44 г., вместо того чтобы явится на заседание Исполкома Базавод и Медведев напились пьяными и первый из них в пьяном виде зашел в РК КП(б)У, где было партсобрание и начал там дебошировать, а второй явился в Райисполком и в коридоре все время пьяный спал.
Базавод и Медведев пьянствуют систематически. Работа как в с/совете, так и в колхозе завалена.
Исполком Райсовета решил:
1) За пьянство и развал работы по с/совету - пред. Н-Каирского с/совета тов. Базаводу вынести выговор.
2) Дело о поведении и работе пред. колхоза им. Ворошилова Медведева передать РК КП(б)У для рассмотрения, как о коммунисте на бюро РК КП(б)У".

[Мова йде про Новокаїрську сільраду і тодішній тамтешній колгосп; с/с - сільська рада; РВК - районний виконавчий комітет]

(З фондів Бериславського історичного музею. Протоколи засідань Бериславського РВК.
1944 р., арк. 152, зв.)

Витяг з протоколу №20 засідання
Бериславського РВК від 18 грудня 1944 р.:

"… Слушали:
Заявление гр. Зайченко Елены Андреевны о назначении ей госпособия как одинокой матери.
Доклад: Зав. РФО т. Мищенко
Решили:
В виду того, что у гр. Зайченко Е.А. имеется муж, который угнан немцами, в просьбе о назначении госпособия отказать.
Слушали:
Заявление гр. Зайченко Елены Андреевны о назначении ей госпособия как одинокой матери.
Доклад. Зав. РФО т. Мищенко
Решили:
В виду того, что у гр. Зайченко Елены Андреевны имеется муж который сейчас не известно где, - в просьбе о назначении госпособия отказать…
… Слушали:
Акт комиссии Райземотдела о выбраковке с свинофермы колхоза им. 8 Марта 4 голов туберкулезных свиней.
Докладывает зав. РЗО т. Ткачев.
Решили:
… 1. Акт о выбраковке этих свиней составленный ст. ветврачем РЗО и зоотехником РЗО утвердить…
2) Обязать предс. колхоза т. Берегового И.Л. в случае отказа заготскота в приемке этих свиней у выполнение плана обязательной поставки передать таковые Райпотребсоюзу для общественного питания.

Предс. Исполкома /підпис/ Павловский
Секретарь Исполкома Райсовета /підпис/ Коновалов".

(З фондів Бериславського історичного музею.
Протоколи засідань Бериславського РВК.
1944 р., арк. 165, 167)

[РФО - районне фінансове відділення; РЗО - районний земельний відділ]

"ДЕЩО ПРО НАШЕ МІСТО

З часу звільнення Берислава від німецьких бандитів пройшло вже чимало часу, однак відновлення його йде занадто повільно.
Спробуйте пройтися по вулицях міста і ви побачите страшенні зарослі бур'янів. На вулицях бруд, каміння, різні ями. А про назви вулиць й говорити нічого. Запитайте де вулиця "Гоголя", "Кірова", "Шевченка" - вам ніхто не скаже., бо не знають, забули. Та й не дивно. Ви ніде не зустрінете надпису про назви вулиць. Зато фашистські назви вулиць як "мазепа", "22-юніштрассе", "Успенська", німецькі написи на воротях "белетт" /зайнято/ ще збереглися. Не скрізь є номера будинків. Хати домовласників обдерті, непомазані...

М.Іванова"

("Соціалістична перемога" від 8 жовтня 1944 р.)

"ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНИЙ КОНЦЕРТ

1 липня в Бериславському Будинку культури відбувся літературно-музичний концерт, присвячений 90-річчю з дня смерті польського письменника Адама Міцкевича. Доповідь про життя і творчу діяльність А.Міцкевича зробив російською мовою зав. райвно т.Барулін та польською - замісник голови облуправління СПП т. Грінбаум.
Драм колективом польських громадян було дано гарний концерт, який пройшов з великим успіхом.

Л.Дашковська"

("Соціалістична перемога" від 8 липня 1945 р.)

[СПП - Союз польських письменників]

"СУД

РОЗКРАДАЧА СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОКАРАНО

Днями Військовий Трибунал військ НКВС Херсонської області розглянув справу колишнього голови колгоспу "Республіканець" Гусака А.А.
Цей бувший голова колгоспу розбазарив і привласнив 4077 кг хліба урожаю 1944 р. і 1670 кг - урожаю 1945 р., а також привласнив 1695 крб. грошей.
Розкрадача колгоспного хліба і грошей засуджено на 10 років позбавлення волі, на 5 років позбавлення прав з конфіскацією особистого майна".

("Соціалістична перемога" від 30 серпня 1945 р.)

"ІЗ СПОГАДІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ-УКРАЇНЦІВ
"ДЕМОКРАТІЯ" по-панському

...Невелике українське село колишньої панської Польщі. Від двору до двору снують люди - старухи, діти, вони йдуть до сусіда зайняти борошна чи крупи, або попросити якусь необхідну річ. Тихо в селі, навіть собаки мовчать.
І ось, як грім серед ясного дня, в село влітають тачанки.
- на вибори! На вибори! - кричить п'яна ватага декілька днів, напуваючи і селян, агітуючи їх взяти виборчий номерок. Коли ж виборець вагався. То його залякували виселенням з володінь пана, поліцією і навіть тюрмою.
Часто селяни ховалися від таких виборів. тоді панська "виборча челядь" самоправно вписувала їх до списків виборців, потайки кидала в скриньки зайві бюлетені, а потім "підраховували голоси".
Сьогодні вибори у верховну Раду СРСР. Ми, українці-переселенці, як свята, чекали дня 10 лютого. Всі ми, як один, віддамо свої голоси за людей, які багато сприяли нашому визволенню, - за патріотів нашої Батьківщини т.т. Федорова О.М. і Філіппова І.М.

С.Ф.Туз
радгосп "Червоний маяк""

("Соціалістична перемога" від 10 лютого 1946 р.)

"ЯК В БОЛГАРІЇ ОБИРАЛИ ДО ПАЛАТИ"
/З спогадів переселенця з Болгарії/

...Коли проходили вибори в палату я не брав участі, бо ми, росіяни, були позбавлені права обирати. До того ж я був членом підпільної робітничої комуністичної партії Болгарії. Все ж, мені доводилося бути свідком того, як проходили там вибори до палати.
В призначений день виборів, царська поліція, силоміць вигонила людей з жител. На вулицях їх зустрічала зграя агентів з різних партій. кожний з них намагався залякати і нацькувати "виборця" проти інших партій, силоміць тикаючи в руки виборчі бюлетені.
Наляканий "виборець" ніяковіючи простував до будинку, де мали проходити вибори. Маючи повні кишені різнокольорових виборчих бюлетенів, яких встигли натикати агенти всіх партій, він боязко заходив до приміщення, а звідти підштовхуваний тумаками жандармів - до "кабіни таємного голосування".
Проробивши отвір над кабіною в стелі, з горіща за "виборцем" слідкували агенти. Коли ж він опускав бюлетені не за їхню партію, на порозі його зустрічали тумаками. Били до непритомності, а часто й на смерть. Звісно, з якою охотою йшли виборці, на так звані "вибори в палату". Жінки - зовсім не мали ніякого права у виборах.
Після визволення Болгарії героїчною Радянською Армією, ми, росіяни, емігровано білогвардійцями під час Жовтневої революції неодноразово прохали радянський уряд і особисто товариша Сталіна, дати можливість і дозвіл повернутися до рідної Батьківщини - Союзу Радянських Республік. Наші прохання тепер задоволені.
Тепер ми - повноправні громадяни радянської країни - країни щастя, радості і перемог.
Зараз, в період наближення виборів до Верховної Ради УРСР - ми ретельно готуємось, вивчаємо виборчі Закони, Сталінські Конституцію. В день виборів - 9 лютого, всі, як один, віддамо свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних...

О.М.Тарасов - переселенець з Болгарії"
("Соціалістична перемога" від 30 січня 1947 р.)

[О.М.Тарасов мешкав після прибуття з Болгарії у Бериславі, працював на маслозаводі]

ЛИСТ т. КРАВЧИКА ІЗ с. ЗМІЇВКА ДО ГАЗЕТИ "МАЯК", вересень 1965 р.:

"Копия:

Дорогая редакция!

Все знают заведующую клубом Скрипниченко Людмилу. Очень довольны были, тем что она организовала хороший вечер отдыха., но нажаль, из этого вечера получилась пьянка. Зав.клубом организовала комсомольскую пьянку. Из-за этого случилась драка и секретаря сельсовета побили, а секретарь комсомольской организации т. Давиденко Юрий и на ногах не мог удержаться.
Просим указать зав. клубом тов. Скрипниченко Л.

Подпись /Кравчик/

копия верна: /підпис/"

"Редакції газети "Маяк"

Бериславський районний відділ культури лист т. Кравчика перевірив на місці. Деякі факти наведені в листі т. Кравчика в якому він пише про погану поведінку комсомольців с. Зміївки мали місце. Секретар сільської Ради і секретар комсомольської організації тов. Давиденко дійсно в тов вечер в клуб прийшли п'яні і бійка дійсно була яку учинив автор листа т. Кравчик.
Завідуюча клубом т. Скрипниченко відношення не має до бійки і в клубі ніхто не пив [останні 3 слова закреслені. -Упорядник], п'янку не організовувала.
Поведінку т. Давиденко і секретаря сільради розбирали на партійних зборах радгоспу Комуніст"".

ЛИСТ КОМСОМОЛЬЦІВ с.БУРГУНКА
ДО ГАЗЕТИ "МАЯК",
травень 1968 р.

"Копия:

Дорога редакція! Ми комсомольці села Бургунки звертаємось до Вас за допомогою. Ми вже зверталися до робіткому, і не було наслідків. У нас у Бургунці клуб, зав клуба Кахута Тамара, яка не виконує своїх обов'язків. Не має ніяких гуртків, також немає танців. В суботу завклубу таки немає, вона дома, а за неї працює Кулак Іван, а на роботу приходить у вівторок, а понеділок вихідний. Купляє бутилку вина розіп'є, потім крутить бутилку і цілуються, а ті, хто не хоче, тих вона обзиває поганими словами. Пластинок у клубі немає, а які гроші є вона говорить, що краще купити хлопцям бутилку, чим пластинки для дівчат.
Коли треба було їхати на вогник, вона зібрала одних молодиць і поїхала. Кіно не починається вчасно.
Просимо прийняти міри.

Комсомольці села Бургунка"

ЛИСТ ЖИТЕЛІВ с.ВОВКІВСЬКОГО
ДО ГАЗЕТИ "МАЯК",
лютий 1969 р.:

"Копія.

Клуб на пенсії

В селі Вовківському /ІІІ відділок радгоспу "Бериславський"/ є непоганий сільський клуб. Щороку для нього випускаються радою с. Новорайськ кошти, та ще й з/плата оплачується кільком працівникам. А спитайте, що в тому клубі робиться. Завклубом т. Коломієць В.Г. - ні палець об палець, їй бачте ніколи за гульнею і п'янкою. За час її роботи чи хоч одна лекція, бесіда чи концерт відбувся? Ні. На свята виручають школа та дитячі садки, а молодь /не всі звичайно/ на чолі із завклубом гонять самогон, б'ються, зривають ворота у жителів села, як це було вночі 14.І.69 р. Несуть "культуру" на село. Скільки вже завклубом пропонували допомогу вчителі, але вона надіється, що зарплата їй і гуляючи йде, то навіщо щось думати про ту роботу. Уже готувалися до двох концертів і знову ж таки з вини завклубом справу до кінця не довели. А люди нашого села активно йдуть до клубу. З кінофільмами у нас теж погано. Один сеанс іде з 7.30 до 12.00 ночі. Чому? Кіномеханік Боженко майже завжди на роботі добре випивши, не говорячи вже про те, що він часто і не з'являється бо живе в с. Новорайськ. В селі не демонструються дитячі фільми, які повинні бути 2 рази на тиждень. Допоможіть нам, дорога редакція, налагодити роботу в нашому клубі.

підпис. жителі села
копія вірна /підпис/"

ЛИСТ МОЛОДІ
с. ТОМАРИНЕ ДО ГАЗЕТИ "МАЯК",
січень 1971 р.:

"Копія:

Дорогая редакция к вам обращается молодежь поселка Тамарино.
В поселке Тамарино у молодежи совсем негде проводить свободное время после работы остается одно сидеть дома и никуда не выходить, потому что старый клуб вот-вот завалится дирекция совхоза про новый клуб уже забыла, который открыли 7 ноября 70 г. но после открытия сразу забили двери гвоздями и никаких работ не проводится в нем, новая апаратура ржавеет и никто об этом не беспокоится. В настоящее время в поселке осталось совсем мало молодежи. Все уезжают и скоро не будет ни кого кроме одних Стариков, которым это совсем не нужно.
Дорогая редакция, мы просим помоч нам в этом, потому что нам в этом никто не хочет помоч.
Просим в нашей просьбе не отказать.

Подпись: Молодежь с. Тамарино
Копия верна: /підпис/"

(Документи з власного архіву упорядника)

"Редакции газеты "Наддніпрянська правда"

Бериславский райком Компартии Украины на ваш запрос по письму читателя газеты т.Горлина за №5626 от 5 июня 1985 года сообщает следующее.
По свидетельству коренных жителей села Первомайского Бериславского района тт. Коломойченко В.В., Пасечника В.И., очевидцев событий, проживающих там и ныне, а также жителей села Раковка т.Невмываки Б.А., пгт.Казацкого т.Коломойченко И.Н., очевидцев событий, в конце сентября 1941 года в районе села Первомайского Раковского сельского Совета Бериславского района фашисты сбили советский самолет.
О численности экипажа данные расходятся. Тов.Коломойченко В.В. утверждает, что летчиков было четверо, а тт. Пасечник В.И. и Коломойченко И.Н., утверждают, что их было трое. Все очевидцы показывают, что двоих летчиков, оставшихся в живых после вынужденной посадки, фашисты увезли с собой на мотоциклах. Дальнейшая их судьба неизвестна. Остальных - одного или двоих, тяжело раненых и обгоревших - расстреляли около самолета. Вечером взрослые жители с. Первомайского похоронили расстрелянных /или расстрелянного/.
Вероятнее всего и оставшихся в живых членов экипажа фашисты расстреляли.
Поэтому после подготовки необходимой документации памятник погибшим советским летчикам будет установлен в селе Первомайское до 9 мая 1986 года на средства Раковского сельского Совета народных депутатов.
Красные следопыты Раковской средней школы предпримут поиск с тем, чтобы попытаться установить принадлежность погибшего самолета к определенной части ВВС Советской Армии, фамилии, имена, отчества членов экипажа сбитого бомбардировщика, место жительства их родных и близких.
По существу затронутых вопросов т. Горлину А.М. дан письменный ответ.

Секретарь Бериславского райкома Компартии Украины
/підпис/ В.Титаренко

2-ГС
09.07.85"

"Уважаемый Александр Михайлович ! [Горлін]"

В ответ на Ваше письмо в редакцию газеты "Наддніпрянська правда" об увековечивании памяти советских летчиков, погибших в годы Великой Отечественной войны, Бериславский райком Компартии Украины сообщает, что Раковским сельским Советом народных депутатов будет поставлен памятник экипажу советского бомбардировщика, сбитого фашистами в сентябре 1941 года.
Председатель исполкома сельсовета т.Малюков Н.И., коренные жители с.Первомайского тт.Коломейченко В.В., Пасечник В.И., очевидцы событий тт. Невмывака Б.А., Коломойченко И.Н. утверждают, что в экипаже сбитого советского самолета было не 4 человека, а три. Двоих оккупанты увезли с собой на мотоциклах, а третьего - сильно обгоревшего стрелка-радиста - они застрелили. Дальнейшую судьбу пленных летчиков, как и фамилии, инициалы всех членов экипажа бомбардировщика, установить не удалось. Вероятнее всего, что и оставшихся в живых членов экипажа, фашисты после допроса расстреляли.
Поэтому после подготовки необходимой документации памятник погибшим советским летчикам будет установлен в селе Первомайское Бериславского района до 9 мая 1986 года.
Красные следопыты Раковской средней школы предпримут поиск с тем, чтобы попытаться установить принадлежность погибшего самолета к определенной части Военно-Воздушных Сил Советской Армии, фамилии, имена, отчества членов экипажа сбитого бомбардировщика, место жительства их родных и близких.

Секретарь
Бериславского райкома
Компартии Украины /підпис/ В.Титаренко
2-ГС
09.07.85"

[Немає вже Титаренка, немає й райкому компартії, але немає й пам'ятника у Першотравневому].

(З особистого архіву упорядника)

"В первичную партийную организацию
Бериславского народного суда.

Копия: Бериславский райкомкомпартии Украины.
Члена коммунистической партии с 1957 года
Зюзюна Александра Павловича.

З А Я В Л Е Н И Е

С 01 августа 1990 года приостанавливаю свое членство в партии по следующим мотивам: я ждал от 28 съезда КПСС:
а/ глубокой демократизации внутрипартийной жизни и отказа от монополии,
б/ что аппарат откажется от привелегий в пользу им же обездоленных людей, потому что привелегии всегда незаслуженные блага,
в/ что аппарат не будет вмешиваться в хозяйственную деятельность предприятий, освободит Советскую власть от опеки, будет активным строителем правового государства,
г/ что аппарат признает свою вину за репрессии и беззаконие к своему народу, назовет ныне живущих виновников наших бед,
д/ что аппарат будет уважать и исполнять Советские Законы,
Коммунистическим идеалам верен и буду их активно пропагандировать.

Зюзюн А.П.
31.07.1990 г. /підпис/"

"В первичную партийную организацию
Бериславского нарсуда
члена КПСС с октября 1957 года
Зюзюна А.П.

З А Я В Л Е Н И Е.

Выхожу добровольно из рядов КПСС по мотивам изложенным в заявлении от 31 августа 1990 года.
Заявление прошу рассмотреть в моем отсутствии.

/підпис/ 28-12-1990 г "

"В Ы П И С К А № 2
из протокола собрания первичной партийной организации райнарсуда

28 декабря 1990 г. г. Берислав

На учете состоит членов КПСС - 9
Присутствовало членов КПСС - 7

СЛУШАЛИ: 2. Заявление члена КПСС т.Зюзюн Александра Павловича о добровольном выходе из членов КПСС.
УСТАНОВИЛИ: Член КПСС Зюзюн А.П. подал заявление в первичную партийную организацию о добровольном выходе из членов КПСС, поскольку он в настоящее время не согласен с политикой КПСС.

П О С Т А Н О В И Л И:

Считать добровольно выбывшим из членов КПСС Зюзюн Александра Павловича согласно поданного заявления.

Председатель собрания /підпис/ Е.Г.Закарян.
Секретарь собрания /підпис/ Л.П.Бурбело."

(Документи з особистого архіву упорядника)

"Комиссии по реабелитации
от Шарантай Николай Васильевич.

Заявление

Я Шарантай Николай Васильевич 1926 года рождения. Моя семья и я вместе с ними были раскуркулены где-то у 1930-1931 гг.
Отец: мой Шарантай Василий Григорьевич
Мать: Шарантай Мария Тимофеевна
Дети: Шарантай Григорий Васильевич
Шарантай Николай Васильевич это я
Шарантай Ольга Васильевна
Шарантай Виктор Васильевич
Шарантай Иван Васильевич
Жили мы на хуторе Комаровка Качкаровского с/с. Имели дом и надворные постройки, клуня, сараи а также подсобные помещения. Из хозяйства имели: две лошади, две коровы, одну овцу, одну свинью а также птицу. Имели сельхоз инвентар: плуг, косилку, бороны и прочее. А также домашние вещи. У нас это всё отобрали, из дома нас выгнали. После этого мы находились в Качкаровке на квартире. В это время отец начал строить землянку на берегу Днепра. Но землянку ещё не достроил как нас вывезли гарбой на станцию Белая Криница. Там нас погрузили у телячие вагоны по несколько семей и повезли, мы не знали куда. Привезли нас Пермская обл. Александровский р-он с. Луневка. Там мы начали свою новую жизнь. Холод, голод. Отца и брата Григория направили валить лес у тайгу Мелково-Уступин , там отец отморозил ноги. От голода умер отец и братья Виктор и Иван это было у 1932 году. У 1933 году умерла мать. Я из сестрой мучались от голода, ходили искали чтобы найти что поесть, ели дохлых собак, ели гнилое дерево и всё такое прочее. У 1933 году вернулся брат Григорий из работы с тайги и меня из сестрой сдал у детдом у селе Луневка. А у 1934 году меня и сестру Ольгу из дет.дома отдали в колхоз чтобы мы не померли с голода. У колхозе мы с сестрой жили у людей до 1943 года. У 1943 году меня призвали в армию в которой я служил по 1950 год. В это время брат Григорий работал на шахте где и умер, у 1947 году. Когда я отслужил службу у армии учавствовал у ВОВ. Я решил вернутся домой на родину. Но когда я приехал домой то ужаснулся, хутор ещё был, но нашего дома не было, не было ничего. В настоящее время живу у с.Качкаровка. где и проработал: у МТС, РТС, а также у совхозе дружба, остался инвалидом общего заболевания. Прошу Вас рассмотреть моё заявление и если можно дать мне ответ.

Заранее благодарю."

Сообщаем, что Шарантай Василий Григорьевич, выслан за пределы Украины, с семьей, как кулак 8 июня 1931 года.
Сведений о составе семьи, конфискации имущества при раскулачивании, снятия с учета спецпоселения в архивном деле нет.
На основании изложенного выдать справку о реабилитации согласно ст. 3 Закона Украины от 17.04.1991 года, не представляется возможным.

Начальник
Информационного Бюро УВД
подполковник в/с /підпис/ В.М.Зяблицев"

АРХИВНАЯ СПРАВКА

В частично сохранившихся документах Качкаровского районного исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских депутатов Херсонского округа в протоколе № 23 заседания президиума Качкаровского сельсовета от 17 февраля 1930 года в списке лиц экспортного налогообложения значится Шарантай Василий, которого следовало исключить из списка как ошибочно внесенного.
В списке кулацко-зажиточной верхушки Качкаровского сельсовета на 1930 год числится Шарантай Василий Григорьевич, который до революции имел 90 дес. собственной и 80 дес. Арендной земли, эксплуатировал наемный труд, после революции занимался перепродажей скота.
В протоколе № 43 расширенного заседания президиума Качкаровского сельсовета и актива села от 10 декабря 1930 года в списке верхушки села, которым доводился план мясозаготовки по хозяйству, значится Шарантай Василий, план - 12 пудов.
В протоколах собрания групп бедноты 29-30 декабря 1930 года и в протоколе № 50 заседания президиума Качкаровского сельсовета от 31 декабря 1930 года в постановлениях о высылке в 24 часа за пределы сельсовета и Украины кулаков, ведущих агитацию против коллективизации, значится Шарантай Василий. В характеристике на кулака Шарантая Василия указывается, что он имел собственной земли 80 га, арендной 25-40 га, плавни 6 га, молотарку, использовал наемный труд 5 - 7 человек, в голод имел 2 ямы по 300 пудов хлеба, за фунты которого менял имущество, избивал бедноту за лук. В СОЗе был бригадиром, во время проведения молотьбы проводил вредительскую работу, держал лишних людей около молотарки, чем увеличивал число трудоединиц и уменьшал их стоимость в году, имел хлебные излишки 111 пуд, которые продавал на частном рынке.
Других сведений в документах госархива области не выявлено…

Директор госархива области /підпис/ В.П.Рылеев
Зав. отделом публикации /підпис/ А.Н.Назарова"

"Начальнику Бериславского РОВД
подполковнику милиции Качур В.П.
гр-ки Шулежко Марии Григорьевны
18 августа 1919 г
уроженки села Миловое Бериславского р-на
Проживающей с. Качкаровка
ул.Ленина,7 Бериславского р-на
Пенсионерка

ОБЪЯСНЕНИЕ

По существу заданных мне вопросов могу пояснить следующее. Действительно я проживала на хуторе Комаровка Бериславского р-на. Там проживало всего 13 семей в том числе и семья Шарантай В.Г. Шарантай Василий Григорьевич проживал с женой Марией у них было пятеро детей.
Шарантай В.Г. занимался хозяйством. Обрабатывал землю сеял, он был не из зажиточных а середняк. У Шарантай В.Г. был свой дом примерно 12х6 метров крытый железом. В личном хозяйстве у него было 2 (двое) лошадей я хорошо помню, что он на них ездил. Были у него и коровы, свиньи овцы но точного количества их я не помню. Был инвентарь плуги травокол бороны.
В 1930 г. Шарантай В.Г. подвергнут раскулачиванию у него было конфисковано дом, двое лошадей, коров, инвентарь, а семью сослали на Урал. Дом Шарантая Василия Григорьевича был разрушен ищо до начала ВОВ и не только его а и все остальные.
Обстоятельства раскулачивания могут подтвердить только оставшиеся в живых Полошко Яков Иванович проживающий с Качкаровка, и Шарантай Дарья Кириловна 1908 г которая в настоящее время проживает у сына г Никополе. других лиц нет. Объяснение с моих слов записано верно в чем и расписываюсь /підпис/
Объяснение отобрал уч инспектор Бериславского РОВД к-н милиции /підпис/ Старостенко
19.02.1993 г"

"Начальнику Бериславского РОВД
подполковнику милиции Качур В.П.
гр-на Полошко Якова Ивановича
1908 года рождения уроженца
уроженца и жителя с.Качкаровка
ул. Красноармейская 14
Бериславского р-на
Пенсионер.

ОБЪЯСНЕНИЕ

Со дня своего рождения до 1958 года я проживал на хуторе Комаровка Качкаровского с/Совета.
Я хорошо помню семью Шарантай Василия Григорьевича он проживал на хуторе Комаровка вместе с семьей женой Шарантай Марией Тимофеевной и пятьма детьми. Шарантай В.Г. был бригадиром комуны.
У Шарантай В.Г. был свой дом каменный крытый под железом одноэтажный 12х6 метр в личном хозяйстве у него было две лошади, две коровы, годовалая свинья и 1 овца.
Приметивная кузня инвентарь
В 1930 году Шарантай В.Г. и его семья подвергнута раскулачиванию у него отобрали дом, две лошади две коровы свинью и одну овцу. Семью сослали на Урал. В настоящее время домостроение Шарантай В.Г. не сохранилось. И как такового хутора Комаровка в настоящее время не существует домостоени разобраны и земля распахана. Этот факт кроме меня могут подтвердить только Шулежко М.Г. и Шарантай Дарья Кириловна г.Никополь.

/підпис/

Объяснение отобрал уч. инспектор Бериславского РОВД к-н милиции /підпис/ Старостенко
19.02.1993 г"

"КОМИССИЯ БЕРИСЛАВСКОГО РАЙОННОГО СОВЕТА НАРОДНЫХ ДЕПУТАТОВ ПО ВОПРОСАМ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ПРАВ РЕАБИЛИТИРОВАННЫХ
РЕШЕНИЕ

от 30.07.93 № 63
г. Берислав

О рассмотрении заявления
Шарантай Николая Васильевича

29.01.93 в комиссию поступило заявление Шарантая Николая Васильевича, жителя с. Качкаровки, о выплате ему денежной компенсации за имущество и домостроение, изъятое при раскулачивании его отца Шарантай Василия Григорьевича.
По факту раскулачивания Шарантай В.Г. были сделаны запросы в госархив Херсонской области.., в ИЦ УВД Херсонской области.., дано поручение Бериславскому РОВД…
В заключении Бериславского РОВД на основании свидетельских показаний жителей с. Качкаровка Шулежко М.Г. и Полошко М.И. подтверждается факт раскулачивания семьи Шарантай В.Г., но не сообщается за что.
ИЦ УВД Херсонской области ответ… не подтверждает факт раскулачивания. В полученной архивной справке Херсонского госархива сообщается следующее:
[далі йде текст довідки Держархіву Херсонської області, наведений вище].
Дом Шарантая Василия Григорьевича в настоящее время не сохранился.
Правоприемником СОЗа в котором работал Шарантай В.Г. является совхоз, находящийся на территории Качкаровского сельсовета, - совхоз "Дружба".
Поэтому на основании вышеизложенного и руководствуясь п.18 положения "О порядке выплаты денежной компенсации, возврата имущества или возмещении его стоимости реабилитированным гражданам или их наследникам" №112 от 18.02.93, комиссия

РЕШИЛА:

1. Выплатить наследнику первой очереди Шарантай Василия Григорьевича денежную компенсацию за несохранившееся домостроение 55 тыс. карб. и 15 тыс. карб, за несохранившееся изъятое имущество.
2. Администрации совхоза "Дружба" выплатить денежную компенсацию за несохранившееся домостроение - 55 тыс. карб. и 15 тыс. карб. за несохранившееся изъятое имущество наследнику первой очереди при предоставлении свидетельства о праве на наследство или других документов, удостоверяющих это право.
Указанная сумма компенсации выплачивается в течении 1993-1994 гг. но не позднее чем через год после принятия решения.
3. решение комиссии может быть обжаловано в аналогичную областную комиссию, и решение последней в суд согласно п.30 Положения о порядке выплаты компенсаций, возврата имущества или возмещения его стоимости реабилитированным гражданам.

Председатель комиссии /підпис/ Н.Н.Гордиенко
Ответственный секретарь комиссии
/підпис/ В.Г.Лушников"

(З архівів районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих)

1 | 2

© "Просвіта"

На головну | За авторами | За назвами | За хронологією
Анонси | Лінки | Контакти | Гостьова книга